PROYECTO EXPOSITIVO

HOME - CONTACTO

martes 20 septiembre 2011

Artîculo de La Voz en ucraniano.

Шановні панове!

Я прикріплюю текст, перекладений з іспанської. Це текст статті, яку я написав у своїй газеті у зв’язку зі звісткою про присудження премії принца Астурійського (найпрестижніша премія у моїй країні) працівникам японського заводу у Фукусімі. Я обізнаний про проблеми, які 25 років потому має в Україні багато людей, які брали участь у роботах з ліквідації Чорнобильської аварії, і ця стаття – моя спроба віддати належне тим, хто, на мою думку, більше заслуговує на цю премію.

Найкращі вітання з Іспанії,
Сесар Тойміль

www.cesartoimil.es

Забуте лихо
Текст – Сесар Тойміль
Не можна заперечувати, що будь-хто, хто мав справу з ліквідацією наслідків ядерної катастрофи, такої, як відбулась у Фукусімі, заслуговує на всі премії та визнання світу. Працівники TEPCO продемонстрували свій винятковий професіоналізм, виконавши свою роботу найкращим чином, наскільки обставини дозволяли. Але кваліфікувати їх як героїв – це трохи інша річ.
Слід згадати, що ці працівники є висококваліфікованими людьми, оснащенимиостанніми засобами і препаратами, розробленими спеціально для подолання подібних ситуацій.
Після двадцяти п’яти років тисячі людей в Україні закликають владу виплатити обіцяну винагороду за допомогу в «ліквідації» найбільшої ядерної катастрофи в історії. Багато хто з них не дожив до наших днів, але ті, хто вижив, сором’язливо намагаються відстоювати свої права перед урядом. Вони потребують ліків, вартість яких втричі більша за їхню мізерну пенсію.

Вони отримували неймовірні дози радіації без жодних ефективних засобів захисту. Тому, прочитавши новину про вручення премії працівникам TEPCO, я згадав про них. Про дні, які я провів, слухаючи їхні сумні історії. Про те, як навесні 1986 року вони врятували світ. Залишається сподіватися, що одного дня світ подякує їм так, як вони того заслуговують.

http://www.lavozdegalicia.es/sociedad/2011/09/08/0003_201109G8P27992.htm

sin comentarios

Dejar una respuesta